Нетримання сечі (інконтиненція) трапляється набагато частіше у жінок, ніж у чоловіків. Однак, не варто применшувати значення цієї проблеми, яка з віком стає дедалі актуальнішою для старшого покоління.

 

Симптом мимовільного виділення сечі є досить делікатною проблемою, коли якість життя чоловіка значно погіршується. Обмеження трудової та побутової діяльності значно відчутне у повсякденному житті та завдає значного дискомфорту, призводячи до психоемоційної нестабільності та відчуття неповноцінності.

 

 

Енурез (Enuresis), або нетримання під час сну, – захворювання переважно дитячого та підліткового періоду, у дорослих чоловіків зустрічається із частотою менше одного відсотка. Виявляються внаслідок недолікованих дитячих захворювань.

Підтікання сечі після сечовипускання (PMD – Post Micturition Dribbling) – неконтрольоване виділення кількох крапель сечі безпосередньо після завершення сечовипускання. Є фізіологічною особливістю у зв’язку з анатомічно довшим сечівником, в якому залишається сеча.

 

Стресове нетримання сечі (Stress Incontinence). Виникає при фізичній напрузі – підйомі тяжкості, кашлі, чханні або сміху та інших ситуацій, які призводять до різкого підвищення внутрішньочеревного тиску. Найбільш поширене серед жіночого населення. У чоловіків може розвиватися після таких операцій, як простатектомія.

 

Ступінь нетримання варіює в межах від низького до середнього.

 

Ургентне (імперативне) нетримання сечі (Urge Incontinence) – друге за поширеністю нетримання у чоловіків. Характеризується невідкладними сильними позивами до сечовипускання, які неможливо контролювати. Не залежить від рівня наповненості сечового міхура: варіативність від кількох крапель до значного обсягу. Провокуючими факторами до позиву можуть бути звук води, що ллється, або дотик до струменя. Інтервал між позивами зазвичай не перевищує двох годин незалежно від часу доби (присутня ніктурія).

 

Змішане (комбіноване) нетримання сечі (Combined Incontinence) є комбінацією перерахованих вище різновидів.

 

Нетримання від переповнення (Overflow Incontinence). У сечовому міхурі постійно накопичується залишкова сеча, яка не виділяється повністю після сечовипускання і спостерігається капання сечі. Причиною такого нетримання є обструкція сечівника на рівні передміхурової залози (наприклад, при аденомі), через яку проходить частина уретри. Таким чином, обструкція призводить до хронічного перерозтягування сечового міхура, який втрачає свою здатність стискатися і повністю не спорожнюється, що призводить до переповнення. Сеча виділяється часто невеликими порціями через звужений сечівник. Об’єм сечі може досягати 1 л і викликати симптоматику відчуття тяжкості, тиску на сечовий міхур.

 

Функціональне нетримання – відбувається при зміщенні внутрішніх органів черевної порожнини і малого тазу, що надають тиск на сечовий міхур і простату при ослабленні мускулатури та сполучних тканин. Також за наявності зниженої рухливості, недостатньої спритності рук, супутніх захворювань.

 

Нейрогенний сечовий міхур – стан при порушенні роботи головного/спинного мозку або нервів внаслідок травми, інсульту, розсіяного склерозу, деменції або хвороби Паркінсона. Оскільки нервова система забезпечує контроль та регуляцію процесу сечовипускання, то у разі порушення будь-яких сигналів зв’язок припиняється, провокуючи чоловіче нетримання сечі різного ступеня тяжкості. Може виникати дисенергія роботи детрузора та сфінктера (втрата координації скорочення сечового міхура та розслаблення зовнішнього сечового сфінктера). Замість розслаблятися при скороченні сечового міхура, сфінктер скорочується, перекриваючи вихідний отвір сечового міхура.

 

Післяопераційне нетримання сечі (Post-treatment Incontinence) розвивається після хірургічного втручання на передміхуровій залозі та сечівнику. Наприклад, Неспроможність вихідного отвору сечового міхура розвивається внаслідок пошкодження сфінктера або шийки сечового міхура та задньої уретри після радикальної простатектомії.

 

Транзиторне (тимчасове) нетримання сечі (Transient Incontinence) мають тимчасовий характер. При усуненні зовнішнього фактора, що провокує транзиторне нетримання сечі у чоловіків проходить самостійно.

 

інфекційні захворювання (простатит, цистит, уретрит)

порушення роботи кишечника (хронічний запор)

різні інтоксикації (діабетична, алкогольна, наркотична та ін.)

небажані ефекти від прийому деяких медикаментів (антидепресантів, транквілізаторів, діуретиків, антигістамінних та протизастійних препаратів, що впливають на м’язовий тонус та ін.)

захворювання, що порушують роботу нервово-м’язової діяльності, що відноситься до рег