Затримана еякуляція

Затримана еякуляція – це подовження часу до настання еякуляції понад 30 хвилин від початку статевого акту. При цьому чоловік зазнає нормального статевого збудження, ерекція збережена, сексуальний контакт із партнеркою добре налагоджений і не має негативних моментів, проте еякуляція швидше не настає. Найчастіше зустрічається у чоловіків віком понад 35 років.

Більшість чоловіків не приділяє належної уваги затриманій еякуляції, тому що не вважає це проблемою, а навпаки, гарною перевагою. При тривалому статевому акті він може краще задовольнити свою партнерку і отримати більше емоційної та фізичної насолоди. Однак у жінки тривалий статевий акт може спричинити дискомфорт або болючість, особливо при недостатності мастила. У неї може накопичуватися дратівливість та страх перед новим статевим актом. Це призводить до порушень у сексуальній сфері пари: зниження якості статевого життя, формування комплексів як у чоловіка у вигляді власної неповноцінності, так і у жінки з почуттям її низької сексуальності.

Залежно від того, з якого моменту в житті настає пізня еякуляція, вона може бути первинною та вторинною.

Первинне затримане сім’явипорскування виникає з початку статевого життя, чоловік не здатний до нормальної еякуляції.

При вторинному — попередні статеві акти закінчувалися нормальною еякуляцією, але через деякий час виникли порушення і еякуляція настає дуже рідко, або повністю припиняється. При цьому сім’явипорскування можна викликати мастурбацією або додатковою стимуляцією.

Також затримана еякуляція може виникати час від часу, або бути постійною.

Симптоми затриманої еякуляції:
еякуляція настає після 30 хв., або зовсім не настає;
нестабільна ерекція через 20-30 хв сексуального контакту;
почуття дискомфорту у сфері статевих органів;
стомлюваність, виснаження, задишка.
Причини затриманої еякуляції:
вживання алкоголю, наркотичних речовин;
прийом лікарських препаратів від депресії та прийом препаратів, що подовжують
статевий акт;
дуже часті статеві акти;
психологічні порушення, сильне хвилювання та надмірна напруга, страх сексуальної невдачі;
страх небажаної вагітності;
проблеми у взаєминах;
неприйнятна сексуальна техніка;
наявність захворювань: ендокринної та нервової системи, щитовидної залози.
Діагностика та лікування затриманої еякуляції
В андрологічному відділенні Харківського обласного уронефрологічного центру працюють лікарі з великим досвідом роботи, вони допоможуть вам вирішити проблему на психологічному та медичному рівні.

Спочатку проводяться загальні та додаткові дослідження для виявлення причин захворювання, а також психологічне обстеження.

Медикаментозна терапія спрямована на лікування захворювань, які спричинили затриману еякуляцію. При неврологічній причині ефективним методом лікування затриманої еякуляції є призначення буспірону чи інших протитривожних препаратів – анксіолітиків. Однак призначати препарат і підбирати дозу повинен обов’язково лікар, оскільки ці препарати мають безліч побічних ефектів, у тому числі еректильну дисфункцію та зникнення еякуляції, при неправильній дозі та схемі прийому препаратів.

Психологічна допомога спрямована на зниження тривоги, страху за можливу сексуальну невдачу, навчання способів контролю за еякуляцією. Проводиться психологічна підтримка у нормалізації міжособистісних відносин та формування сприятливої ​​інтимної атмосфери.

Не перетворюйте простий еякуляторний розлад на справжню проблему та сімейну драму, вчасно звертайтеся до лікаря!

Історії пацієнтів
Пацієнт Н., 38 років вступив до андрологічного відділення ХОКЦУН зі скаргами на утруднений статевий контакт, еякуляція настає через 30-60 хвилин статевого контакту, який не завжди вдається досягти оргазму. Дуже натягнуті стосунки з дружиною, їй боляче, дискомфортно, почувається небажаною в очах чоловіка, подружжя почало планувати розлучення.

Під час обстеження знайдено ознаки хронічного простатиту, зниження чутливості геніталій під час проведення біотезіометрії, підвищення тривожності за шкалою Гамільтона. Пацієнту проведено комплексне лікування простатиту. Призначений Буспірон у дозі від 10 мг, з підвищенням до 20 мг на добу. Через 3 дні час статевого контакту знизився до 15 хвилин, через 2 тижні стабілізувалося на 10 хвилинах, що задовольняє подружжя. Гармонізовано сімейні стосунки.

Пацієнт Ст., 33 роки. Вступив до 8-го відділення Харківського обласного урологічного центру зі скаргами на подовжений час статевого контакту 20-30 хвилин, нестабільну ерекцію. При ненаступі еякуляції протягом 10-12 хвилин, щільність статевого члена падає, немає можливості нормально проводити статевий контакт, немає оргазму, еякуляції та взаємного задоволення.

Під час обстеження встановлено діагноз: хронічний трихомонадно-мікоплазмовий простатит, двосторонній варикоцеле 1-го ступеня, венооклюзивна форма еректильної дисфункції. Пацієнту проведено комплексне лікування простатиту, на тлі чого