Рак передміхурової залози

Передміхурова залоза (простата) є важливим репродуктивним органом чоловіка. Основні функції простати – часткове вироблення насіннєвої рідини, яка необхідна підтримки життєдіяльності сперматозоїдів, та її викид назовні у складі сперми. Оскільки простата знаходиться навколо сечівника, вона також відіграє значну роль при сечовипусканні.
 
Рак передміхурової залози – злоякісне новоутворення, що виникає з тканини її залоз. Це досить поширене захворювання, в Україні воно посідає четверту позицію серед усіх онкологічних захворювань чоловіка. Рак простати виникає у кожного сьомого чоловіка зрілого віку після 45-50 років.
 
В Америці рак передміхурової залози знаходиться на першому місці, а в країнах Західної Європи посідає третє місце після раку легенів та шлунка.
 
РАК ПРОСТАТИ Є ЧАСТОЮ ПРИЧИНОЮ СМЕРТНІСТЬ ВІД ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ЛІТЧИХ ЧОЛОВІКІВ
 
Головна причина полягає у пізній діагностиці. Ця злоякісна пухлина розвивається досить повільно, без особливих симптомів на початку захворювання, тому урологи нашої клініки рекомендують усім чоловікам після 45 років регулярно обстежуватися. Таким чином, можна запобігти захворюванню або розпочати лікування на ранньому етапі, коли є високі шанси повного лікування.
 
Причини виникнення раку простати
На сьогодні повністю не вивчено точних причин розвитку раку простати. Однією з найімовірніших причин розвитку злоякісної пухлини простати слід назвати гормональний дисбаланс, при якому відбувається підвищення в крові дигідротестостерону та естрадіолу, різке зниження вільного тестостерону. Чим сильніша ендокринна дисфункція у чоловіка, тим ймовірнішим є розвиток раку простати.
 
Іншою причиною виникнення раку простати є генетичні зміни у клітинах простати. При цьому відбувається мутація гена BRCA, конкретніше, BRCA1 та BRCA2. Рак простати при мутації гена BRCA2 є більш агресивним і має гірші прогнози.
 
Фактори ризику раку передміхурової залози
Фактори ризику, які збільшують шанси розвитку раку передміхурової залози:
 
вік після 45 років;
спадкова схильність;
особливості харчування: при надмірному вживанні жирної їжі погіршується всмоктування вітаміну A та β-каротину – фактора захисту;
доброякісна гіперплазія простати (аденома простати);
вірусні інфекції, наприклад вірус папіломи людини, ретровіруси, мікоплазма;
шкідливі умови праці;
дефіцит вітаміну Д, часто буває за недостатнього перебування на сонячному світлі.
Клінічні симптоми раку передміхурової залози
Велика небезпека раку простати полягає в тому, що характерних клінічних симптомів, які вказали б на його розвиток, не існує. Крім того, симптоми захворювання починають турбувати чоловіка лише тоді, коли рак давно виник і продовжує прогресувати. У зв’язку з цими особливостями необхідно раз на півроку проходити огляд у лікаря-уролога.
 
Загальні симптоми захворювання:
біль у промежині та в лобковій ділянці;
порушення сечовипускання, пов’язані зі стисканням пухлиною сечівника: часті позиви, нетримання сечі, хронічна або гостра затримка сечі, наявність переривчастого або слабкого струменя сечі, скрутне сечовипускання, збільшення часу сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечів;
швидке зниження ваги за короткий проміжок часу; чоловік швидко втомлюється;
поява крові в сечі, спермі, іноді із прямої кишки;
виникнення скарг, пов’язаних з розвитком метастазів, найчастіше, в кістки тазу, пахові лімфатичні вузли, печінка, легені: біль у кістках, грудях, спині, ногах;
виникнення скарг, пов’язаних з розвитком метастазів, найчастіше, в кістки тазу, пахові лімфатичні вузли, печінка, легені: біль у кістках, грудях, спині, ногах.
Всі ці симптоми ще не вказують на те, що у пацієнта рак передміхурової залози. Адже вони можуть і при аденомі простати – доброякісної гіперплазії простати. Тому дуже важливо за будь-яких змін у сечівнику відразу звернутися за консультацією до досвідченого уролога, який встановить правильний діагноз.
 
Діагностика раку передміхурової залози
Для діагностики раку передміхурової залози необхідно проводити три обов’язкові методи дослідження:
 
ректальне дослідження простати, однак, пухлину можна промацати лише на пізніх стадіях раку, коли вона досягає значних розмірів;
визначення рівня простатичного специфічного антигену (ПСА) у крові — в нормі він має бути меншим за 4 нг/мл. для більшої точності необхідно визначити
його щільність, кількість вільного та пов’язаного пса, пса в динаміці;
Ультразвукове дослідження простати.
При необхідності використовуються також додаткові методи діагностики:
ультразвукове дослідження черевної порожнини;
біопсія передміхурової залози;
комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія.
Лікування раку простати
Якщо у пацієнта діагностували рак простати, необхідно відразу розпочинати лікування. Схема лікування
залежить від стадії захворювання, наявності чи відсутності метастазів.
 
Найбільш ефективним є хірургічний метод лікування. Видалення передміхурової залози – радикальна простатектомія, гарантує практично повне лікування від раку простати. Операція дає найкращі шанси на одужання при ранніх стадіях захворювання, до метастазів. У нашому центрі за багаторічний досвід роботи створено новітні, малоінвазивні технології простатектомії, які зводять до мінімуму травматичність лікування.
 
Частим ускладненням операції є еректильна дисфункція, через що ми розробили успішну методику збереження статевої функції під час операції та післяопераційному періоді.
 
Хворим на пізніх стадіях захворювання рекомендовано видалення яєчок, оскільки вони за допомогою вироблення тестостерону стимулюють ріст пухлинних клітин.
 
Іноді в комбінації з хірургічним лікуванням або самостійно проводиться променева терапія. Цей метод призначений для уповільнення зростання новоутворення та запобігає розвитку метастазів. Дистанційна променева терапія полягає в опроміненні передміхурової залози та прилеглих лімфатичних вузлів. Різновид променевої терапії – брахітерапія. В її основі лежить введення в пухлину гранули з радіоактивними препаратами, які в обмеженій зоні знищують пухлинні клітини, а навколишні тканини майже не страждають.
 
Для посилення ефекту лікування доповнюється хіміотерапією. Використовуються гормональні препарати, такі як елігард, золодекс. Вони блокують вироблення тестостерону, що дозволяє зменшити зростання пухлини та розвиток метастазів. Лікування гормонами не призводить до повного лікування, але на тривалий час покращує загальний стан хворого.
 
На пізніх стадіях захворювання при сильному утрудненому сечовипусканні після проведення курсу гормонотерапії рекомендовано провести операцію трансуретральної резекції простати (ТУР).
 
Захворювання набагато легше запобігти, ніж лікувати, тому чоловіки повинні подбати заздалегідь про своє здоров’я та щорічно проходити консультацію у лікаря-уролога. А також вести здоровий спосіб життя та стежити за харчуванням, обмеживши споживання продуктів з великою кількістю тваринних жирів, частіше бувати на свіжому повітрі.
 
Історії пацієнтів
Пацієнт К., 61 рік, під час скринінгового аналізу виявилося підвищення ПСА до 8.6 нг/мл. При ректальному огляді виявилося ущільнення в лівій частині передміхурової залози розмірами з горошину. При трансректальному УЗД у лівій частці виявилася ділянка 6 на 8 мм, гіпоехогенна.
 
Запідозрена пухлина передміхурової залози, взята біопсія. Результат гістологічного дослідження – рак простати, залізистий варіант.
 
Пацієнту виконано радикальну простатекомію. Через 8 днів виписаний із стаціонару. Враховуючи, що при видаленні простати знижується статева функція пацієнту призначено тадалафіл. Через 3 місяці пацієнт скасував тадалафіл із збереженням статевої функції.