Лікування стриктури уретри

Стриктура уретри – патологічне звуження сечівника, що призводить до різних розладів сечовипускання. Стриктура уретри супроводжується загибеллю клітин слизової оболонки уретри та заміщення рубцевою тканиною. Рубці, що з’явилися, і є стриктурою, яка звужує просвіт уретри.
 
Симптоми стриктури уретри
Хворі зі стриктурою уретри зазвичай скаржаться на:
 
біль унизу живота;
необхідність тужитися і очікування перед сечовипусканням;
біль або відчуття дискомфорту при сечовипусканні;
помітне ослаблення, розбризкування струменя сечі;
зменшення обсягу сечі, що випускається;
відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
виділення сечі вже після завершення сечовипускання;
виділення та домішка крові з сечівника.
Причини виникнення стриктури уретри
Найпоширеніші причини виникнення стриктури уретри:
 
вроджене звуження сечівника;
травми та поранення статевого члени;
переломи кісток тазу;
запалення у сечівнику;
сторонні тіла в сечівнику;
наслідки променевої терапії;
медичні маніпуляції;
у жінок – травми під час пологів.
Діагностика стриктури уретри
Обстеження при стриктурі уретри починається з докладної розмови з хворим, аналізу його скарг та розвитку захворювання. Для діагностики стриктури уретри застосовуються такі методи:
 
Урофлоуметрія дозволяє визначити швидкість потоку сечі з сечового міхура по сечівнику.
Рентгенівське дослідження – отримання рентгенівського знімка під час проходження через уретру сечі. Виявляє стриктуру уретри, її розміри та розташування.
Уретроскопія – метод візуального спостереження та діагностики уретри, уретроскопія дозволяє оглянути ділянку стриктури уретри, провести біопсію тканин та встановити причини захворювання.
Аналіз сечі – застосовується для виявлення статевих інфекцій методами ПЛР-діагностики та бактеріологічного посіву.
Ультразвукове дослідження (УЗД) – УЗД сечового міхура після сечовипускання дозволяє визначити обсяг залишкової сечі.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп’ютерна томографія (КТ) – використовується для діагностики ступеня пошкодження сечівника та його кровопостачання.
Лікування стриктури уретри
Стриктури уретри погано піддаються медикаментозному лікуванню, тому зазвичай використовуються хірургічні методи лікування:
 
Бужування уретри
Бужування, механічне розширення уретри – розширення звуженої ділянки за допомогою гладкого металевого інструменту – бужа. Бужування не дає тривалого ефекту.
 
Ендоурологічні операції на уретрі:
оптична уретротомія – проводиться розтин звуженої ділянки під візуальним контролем ендоскопа, операція легко переноситься пацієнтами, але часто захворювання з’являється знову;
уретральне стентування – встановлення спеціальних металевих пружинок, які забезпечують просвіт звуженої частини уретри, проте можливі ускладнення після операції.
Уретропластика уретри
Уретропластика – найбільш надійний метод лікування стриктури уретри:
 
для коротких стриктур уретри, менше 2 см, застосовується анастомотична пластика, при цьому видаляється звужена ділянка уретри, ефективність операції досягає 90%;
аугментаційна уретропластика – просвіт уретри розширюється вставкою здорової тканини з інших частин тіла, найчастіше слизової щоки, результативність 85-95%;
у складних випадках застосовується двоетапна пластика, при цьому формується нова уретра.
Чому потрібно звертатися до нас
Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала є провідною урологічною установою в Україні. У нашому центрі є потужна діагностична база, що дозволяє провести якісне комплексне обстеження та ефективне лікування пацієнта.
 
Лікарі нашого центру використовують сучасне мікрохірургічне обладнання, яке дозволяє виконувати безпечні операції.
 
За 15 років роботи нашими лікарями накопичено великий досвід у проведенні оперативного лікування стриктур уретри. Успішно впроваджено та застосовуються найбільш передові методи лікування стриктур уретри, такі як уретропластика, у тому числі, з використанням букального епітелію.
 
Урологи нашого центру першими в Україні почали використовувати трансплантат зі слизової оболонки щоки для дефекту пластики уретри.
 
Історії пацієнтів
Пацієнт П., 39 років, під час ДТП у 2012 р. отримав травму кісток тазу, через кілька місяців після виписки з травматологічного відділення з’явилися болі при сечовипусканні, необхідність тужитися, почуття неповного спорожнення сечового міхура та погіршення загального стану. З цими скаргами пацієнт звернувся до районної лікарні до уролога, проходив курс медикаментозного лікування. Після нетривалого періоду покращення стан хворого погіршився. Пройшов консультацію у невропатолога та УЗД, які не виявили порушень.
 
У 2014 р. звернувся до Харківського обласного клінічного центру урології та нефрології ім. В.І.Шаповала, після урофлоуметрії, рентгенівського дослідження та уретроскопії, хворому був за
встановлений діагноз «Посттравматична стриктура уретри». Була виконана аугментаційна уретропластика з використанням слизової оболонки щоки. Після нетривалого періоду реабілітації зникли проблеми із сечовипусканням, нормалізувався струмінь сечі, покращився загальний стан.
 
Пацієнт M., 25 років, звернувся із дизуричними скаргами. Після обстеження у Харківському обласному клінічному центрі урології та нефрології ім. В.І.Шаповала у пацієнта була виявлена ​​статева інфекція, що тривало персистує в організмі. Ця інфекція стала причиною запалення в сечівнику, і виникнення стриктури уретри. Пацієнту M. проводився курс антибактеріальної терапії спільно з його статевою партнеркою. Після проведеної антибактеріальної терапії була виконана анастомотична пластика уретри. Дизуричні скарги пацієнта зникли.
 
Пацієнт Л., 30 років, звернувся до ЦРЛ за місцем проживання зі скаргами на біль у промежині, складнощі при сечовипусканні, що виникли, ймовірно, після використання секс-іграшок під час статевого акту. Хворому було встановлено цистостома — трубка в сечовий міхур, для відведення сечі. Після цього різко погіршилася якість життя пацієнта та його сім’ї.
 
Після звернення до фахівців Лабораторії андрології та репродукції людини, було діагностовано стриктуру уретри та відповідно до тяжкості захворювання, виконано двоетапну пластику з частковим формуванням нової уретри. Після виконаної операції покращилася якість життя пацієнта, функції уретри повністю відновилися.