Орхоепідідіміт - запалення яєчка і придатка яєчка.

Орхоепідідіміт – це запалення яєчка і придатка яєчка. Гострий орхоепідідіміт є досить грізним захворюванням, що супроводжується підвищенням температури тіла до 39°С, вираженим больовим синдромом, загальною інтоксикацією, підвищенням лейкоцитозу до 17-20×109, що вимагає невідкладної терапії захворювання.
 
У той же час, останнім часом зросла частота підгострих і хронічних орхоепідідімітів, а також ізольованих епідидимітів, як правило викликаних мікоплазмою і трихомонадою, які, володіючи маловираженою клінічною симптоматикою, призводять до дегенеративно-склеротичним процесам у придатку та яєчці, що суттєво знижує чоловіки, за рахунок поєднаного впливу на продукцію, диференціацію та транспорт сперматозоїдів.
 
Необхідно відзначити, що хронічний і підгострий орхоепідідіміті є тим несприятливим фоном, на якому будь-які провокуючі фактори (переохолодження, зниження або підвищення температури тіла, травма, вірусна та/або бактеріальна інфекція, порушення кровообігу) можуть призвести до загострення орхоепідідіміту, який, симптоматики не поступається гострому процесу.
 
Проблеми медикаментозного лікування орхоепідідіміту
Сучасне медикаментозне лікування орхоепідідіміту має значну кількість антибактеріальних препаратів, які призводять до загибелі багатьох інфекційних агентів. Однак основною проблемою сучасної антибактеріальної терапії орхоепідідімітів є доставка антибактеріального препарату до вогнища запалення, достатньої для ерадикації збудника концентрації. Крім наявного гематотестикулярного бар’єру, у процесі запалення порушується кровообіг у яєчку, відбувається пропотівання білками плазми стінок посткапілярів та венул, що у свою чергу веде до порушення транспорту поживних речовин, метаболітів та кисню. Тим самим знижується проникнення антибактеріальних речовин у тканини яєчка. При цьому навіть найвищі концентрації антибіотиків у крові не створюватимуть відповідного рівня антибактеріальних речовин, необхідних для елімінації збудника, у тканинах яєчка.
 
Крім того, погіршення оксигенації тканин, спричинене порушенням кровообігу, призводить до активації альтеративних та проліферативних процесів запалення в яєчку, що знижує сперматоутворюючу та ендокринну функцію яєчка. Таким чином, важливим завданням комплексного лікування орхоепідідімітів є відновлення адекватного кровообігу, зниження активності процесів альтерації та проліферації, поліпшення лімфатичного дренажу, поліпшення проникності тканин яєчка для антибактеріальних препаратів.
 
Ефективне лікування орхоепідідіміту
На базі андрологічного відділення Харківського обласного центру урології та нефрології ім. В.І. Шаповала досліджено результати лікування 126 хворих з гострим орхоепідідімітом або загостренням хронічного. Метою дослідження стала оцінка ефективності застосування венотоніків місцевої та системної дії в комплексному лікуванні орхоепідідімітів, а також особливості терапії гострих орхоепідідімітів, а також загострень хронічних епідидимітів (збудник мікоплазма, трихомонада, хламідія).
 
За результатами спостережень сформовано алгоритм лікувально-діагностичного процесу, що включає визначення ступеня виділення, виявлення збудника в розсіваннях з еякуляту, особливості комплексної антибактеріальної, протизапальної, місцевої та фізіотерапії.
 
У ході дослідження пацієнти були розбиті на три групи:
 
1-я контрольна – 37 пацієнтів отримували стандартну терапію: адекватну антибактеріальну та протизапальну терапію, фізітерапію, дезитноксикаційне, десенсибілізуюче та місцеве лікування (мультикомпонентні компреси з лідазою, димексидом діоксидином);
2-я група – 48 пацієнтів на додаток до стандартного лікування отримували місцевий венотонік – троксевазин у мультикомпонентному компресі плюс втирання троксевазину у мошонку між компресами;
3-я група – 41 пацієнт крім стандартної терапії і троксевазину отримувала системний венотонік флебодіа (що містить 600 мг діосміну) за схемою 1т×2 р/д перші 4 дні та 1т×1р/д наступні 7 днів.
Препарат Флебодіа (аналоги Детралекс, Нормовен, що містять коагрегований діосмін) був обраний з наступних факторів:
 
високе дозування (600 мг) діючої речовини – діосміну;
поліпшення венозного відтоку та лімфатичного дренажу;
ангіопротекторний ефект (поліпшення мікроциркуляції);
наявність додаткової протизапальної активності та пов’язаним з нею, аналгетичним ефектом;
зручною кратністю введення (не більше 2 таблеток на добу).
У ході дослідження ефективність лікування визначалася термінами стихання активного запального процесу: нормалізація температури тіла, зникнення гіперемії мошонки, зникнення набряку мошонки, зниження лейкоцитозу в крові нижче 9×109 л, повернення розмірів та консистенції яєчка до нормальних, зменшення припухлості придатка.
 
У результаті нашими лікарями було встановлено, що використання венотоніків суттєво підвищує показ.
тілі ефективності лікування, причому комбінація місцевого венотоніка троксевазину з системним венотоніком (3-я група) достовірно ефективніше використання тільки місцевого використання троксевазину (2-я група).
 
Найбільш виражено (майже вдвічі порівняно з контрольною групою) коротшають терміни дозволу набряку мошонки, повернення яєчка до нормальних розмірів і щільності, зменшення припухлості придатка при комбінованому використанні венотоніків (троксевазин місцево і в компресі плюс флебодіа всередину). Це свідчить про важливість покращення мікроциркуляції та нормалізації венозного та лімфатичного відтоку для стихання запального процесу, нормалізації кровообігу, підвищення проникнення у запалені тканини антибіотиків та якнайшвидшої ерадикації збудника.
 
Особливо відзначено позитивний вплив препарату діосміну у літніх пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, порушеннями периферичного кровообігу, а також у пацієнтів-несекреторів (тобто не виділяють аглютиногени системи АВО з біологічними секретами), у них, очевидно, венотоніки перешкоджають адгезії та інфекцій. базофілів, що індукують запальний процес на рівні ендотелію. Тим самим забезпечується протективний ефект виділення, що особливо важливо при метафілактиці хронічних орхоепідідімітів.
 
Висновки за методикою лікування та результатами:
При всіх орхоепідідімітах створюється порушення кровообігу, що є невід’ємною частиною патологічного процесу і веде до альтеративних та проліферативних процесів.
Порушення кровообігу та ексудація білків плазми у запаленому яєчку суттєво ускладнює проникнення антибактеріальних препаратів у яєчко, навіть при високих концентраціях їх у крові.
Для ерадикації інфекційного агента та зменшення процесів запалення при орхоепідитах необхідно застосування венотоніків.
При порівняльних дослідженнях доведено перевагу комбінованого призначення венотоніків троксевазин місцево та у компресі плюс препарати діосміну всередину.
Використання препаратів діосміну особливо показано людям похилого віку з порушенням периферичного кровообігу, а також пацієнтам-невиділювачам.